теоретико-практичний семінар

Семінар-практикум

 

  Тема: Особливості виховання патріотизму у дошкільників

 

 

 

Дата проведення:грудень, 2019 р.

МЕТА:

• підвищити рівень теоретичної підготовки педагогів щодо питань патрі­отичного виховання дошкільників в умовах сьогодення;
• розкрити необхідність посилення патріотичного виховання у ДНЗ;
• удосконалити уміння і навички педагогів щодо організації патріотичного виховання дошкільників;
• розширити та уточнити знання педагогів щодо принципів, методів, приймів і форм роботи з дітьми з основних напрямів патріотичного вихован­ня дітей дошкільного віку;

Підготовка вихователів: опрацювання матеріалів Програми «Українське дошкілля» за освітньою лінією «Дитина в соціумі»

ФОРМА ПРОВЕДЕННЯ: практикум

ОБЛАДНАННЯ:фішки: сонечка і зірочки на кожного учасника, папір, ручки, листи з завданнями для кожної групи, кошик, мішечок, стікери.

ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ:

І. Вступна частина.

ІІ. Лекційний модуль.

2.1. Міні-лекція«Суть і принципи патріотичного виховання в сучасному українському суспільстві»

2.2. Вправа«Різновиди патріотизму»(обговорення проблеми у загальному колі)

ІІІ. Семінарський модуль

IV. Підведення підсумків.

4.1. Вправа«Валіза – кошик – м’ясорубка»

5. Підсумок. Методичні рекомендації для учасників семінару.

 

Вихователь-методист. Проблема, над якою ми сьогодні працюватимемо, хвилює кожного з нас. І не лише тому, що це – одне з пріоритетних завдань освіти, визначених державою, а й тому, що саме від того, як ми впораємося з ним, залежить наше майбутнє. Тож про що йдеться? Дізнайтесь, відгадавши ребус.

Вправа «Ребус розгадай – тему називай»

 

ЛУ

 

 

 

Н    ЗМ

 

Вихователь-методист:Видатний український педагогВ. О. Сухомлинськийу книзі«Народження громадянина»писав:«Домогтися того, щоб вихованця вже з дитинства хвилювало теперішнє та майбутнє Вітчизни, – одна з найважливіших передумов запобігання моральним зривам у дитячі роки. Патріотичні думки, почуття, тривоги, патріотичний обов’язок, громадянська відповідальність – це основа почуття людської гідності Той, у кому ви сформували ці якості душі, ніколи не виявить себе в чомусь поганому, навпаки – він прагнутиме виявляти себе тільки в доброму, гідному наших ідей, нашого суспільства».

Патріотизм (грец. paths — батьківщина) — любов до Батьківщини, відданість їй і своєму народу.

Патріотизм – це любов до Батьківщини, свого народу, турбота про її та своє благо, сприяння становленню й утвердженню країни як суверенної, правової, демократичної, соціальної держави, готовність обстояти її незалежність, служити, захищати її, розділити свою долю з її долею.

Патріотизм є одними із найсуттєвіших показників моральності людини. Метою національно-патріотичного виховання є формування у молодого покоління високої патріотичної свідомості, почуття любові до України, пошани до видатних вітчизняних історичних діячів, готовності до виконання громадянських і конституційних обов’язків.

Громадянська позиція свідомого українця має полягати в активному обстоюванні традиційних для нашого менталітету чеснот:

• любові до рідної землі;
• товариськості;
• розумної достатності;
• цінності родинного життя;
• духовності повсякденного буття;
• уважного ставлення до людей;
• готовності брати активну участь у розбудові Батьківщини, поступаючись особистим інтересам.

За останній час на фонікризовихявищ у соціально-економічній, політичній, культурній та іншихсферах суспільногожиттяставсярізкий спад в діяльностівихованняпідростаючогопокоління, а саме, в напрямкупатріотичноговиховання. Тому, значна роль у вихованніпатріотизмулягла на дошкільні та навчальніосвітні установи, в рамках якихвідбувається духовно-моральнестановленнядітей і підготовкаїх до самостійногожиття. В даний час в періоднестабільності в суспільстві, виникланеобхідністьповернутися до кращихтрадиційнашого народу, до йоговіковимкорінням, до таких вічних понять як рід, родина, Батьківщина. У зв'язку з цимпочинаючи з дошкільноговікунеобхідноформувати у дітейвисокіморальні та морально-психологічніякості, середякихважливезначеннямаєпатріотизм.

Національно-патріотичне виховання дітей – дуже складний процес, який потребує озброєння педагогів дошкільної галузі відповідним методичним інструментарієм і усвідомлення ними потреби та важливості такої роботи саме з дітьми середнього та старшого дошкільного віку.

У нормативно-правових документах, що регламентують діяльність сучасного ДНЗ, зазначено важливість і потребу здійснення патріотичного виховання дітей дошкільного віку. Так, Національна стратегія розвитку освіти в Україні на 2012/2021 роки, Концепція громадянської освіти, Закон України «Про дошкільну освіту» серед головних завдань визначають формування національно свідомого громадянина, патріота, тобто людини, якій притаманні особисті якості й риси характеру, світогляд та спосіб мислення, почуття, вчинки і поведінка, спрямовані на саморозвиток та розвиток демократичного громадянського суспільства в Україні.

У Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді, затвердженій наказом Міністерства освіти і науки України від 16.06.2015 р. № 641, окреслено завдання з формування в молодого покоління високої патріотичної свідомості, вірності, любові до Батьківщини, турботи про благо народу, готовності до виконання громадянського й конституційного обов’язку із захисту національних інтересів, цілісності, незалежності України, сприяння становленню її як правової, демократичної, соціальної держави.

Метою Стратегії національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016/2020 роки визначено пріоритети й основні напрями національно-патріотичного виховання дітей та молоді.

У Програмі патріотичного виховання дітей та учнівської молоді окреслено мету, яка полягає у визначенні сучасних теоретичних засад патріотичного виховання.

Зміст Базового компонента дошкільної освіти та чинних освітніх програм стверджує та передбачає організацію системної і планомірної роботи з національно-патріотичного виховання дітей уже з молодшого віку, що спрямована на виховання в дітей любові до України, шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мов, національних цінностей українського народу.

Вихователь-методист: Нині, як ніколи, гостро набуло актуальності виховання громадянина-патріота, відповідального, відданого своїй країні. Цей аспект виховної роботи у практиці сучасних дошкільних закладів представлено нормативними документами.

Так, у новій редакції Базового компонента дошкільної освіти, як у державному стандарті, зазначено, що старший дошкільник має орієнтуватися в тому, що рідна країна має свою територію, на якій проживають українці, що мають свою культуру, звичаї, мову, визначає ознайомлення дітей з поняттями «держава»; «народ»; «людство», з правами та обов’язками громадян України.

Завдання 1. Вправа «Сформулюй завдання»

Керуючись новою редакцією Базового компонента дошкільної освіти, ви повиннізнайти в кожній освітній лінії і сформулювати завдання з національно-патріотичного виховання дошкільників відповідно до змісту нової редакції Базового компонента дошкільної освіти (Робота в групах протягом 12 хв.).

Кожна група презентує свої завдання, вихователь-методист робить загальний висновок і озвучує всі завдання, сформульовані педагогами обох груп.

1. Освітня лінія «Особистість дитини» – Формувати елементарні уявлення дитини про себе як носія свідомості та самосвідомості, сприйняття себе в контексті відносин з іншими.

2. Освітня лінія «Дитина в соціумі» - Формувати уявлення дитини про країну, народи, нації, суспільство, людство. Виховувати  готовність сприймати  соціальний досвід, робити добрі вчинки.

3. Освітнялінія «Дитина у природномудовкіллі» – Формуватиморальнінормигуманноївзаємодії з природнимдовкіллям. Виховуватилюбов до природирідного краю.

4. Освітнялінія «Дитина у світікультури» – Залучати до надбаньнаціональноїкультури, формуватицінніснеставлення до українськихмистецькихтрадицій та творівукраїнськихмитців. Виховуватиінтерес до українського декоративно-прикладного мистецтва.

5. Освітнялінія «Градитини» – Ознайомлювати з українськиминароднимиіграшками  та місцямиїхвиготовлення. Вчитивідповідальноставитися до обов’язків, пов’язанихізроллю в грі.

6. Освітнялінія «Дитина в сенсорно-пізнавальномупросторі»  - Формуватиінтерес до довкілля та самої себе. Стимулюватиактивнесприймання людей та подій, щовідбуваються в соціумі.

7. Освітнялінія «Мовленнядитини» – Формуватиуявленнядітей про українськумову як державну. Вчити вести діалог, використовуючиетикетнуукраїнську лексику.

Утворенігрупипедагогівпрацюють над визначеннямзавданьвідповідно до змістукожноїосвітньоїлінії. Час для роботи – 8 хв.

Висновок: Ми визначилизавдання, реалізуючиякі, можнасформуватиповноцінну, національно-свідомуособистість, громадянина-патріотаУкраїни.

2.2. Вправа «Різновиди патріотизму»(обговорення проблеми у загальному колі)

Мета: привернути увагу педагогів до проблемного питання, спонукати до пізнавальної діяльності, актуалізувати опорні знання.

Вихователь-методист: Патріотизм є складним і багатогранним явищем. Багатоаспектність і складність соціального явища, яким є патріотизм, обумовлює розмаїття його форм.У сучасній педагогічній літературі виділяють щонайменше три різновиди патріотизму:

1. Н. Кисельова, базуючись на формаційному поділі історії суспільства, виділяє античний, християнський, буржуазний і радянський патріотизм. У науковому світі існують інші підходи. У випадку, коли держава розглядається як об’єкт патріотизму, виникає форма “державного патріотизму”.

Державний патріотизмґрунтується на остаточній меті нації – побудові власної держави, державному самовизначенні, державницькому світогляді та державницькому почутті; це вищий патріотизм, який базується на державній ідеології та пов’язаний з почуттям громадянськості. В.С. Мухіна неодноразово наголошує, що формулою нового українського патріотизму має стати принцип: Україна – держава для всіх громадян. Український громадянин, отримавши цей статус, повинен усвідомлювати, що він бере на себе певні обов’язки. Таким чином, сучасний український патріотизм слід визначати не лише за ознаками спілкування рідною мовою чи любові до певних культурних цінностей, а і як мислення з повагою до країни і з любов’ю до малої батьківщини.

2).Поряд із державним існує особистісний патріотизм. Ідея розуміння патріотизму в особистісному плані набула теоретичного обґрунтування у П. Ігнатенка. Він розглядав патріотизм як культурну творчість і національну напругу власних сил. Саме цей особистісний акт, а не гола військова могутність створює, на його думку, велич держави, формує праведну і благословенну любов до Батьківщини. Особистість є продуктом діяльності суспільства, носієм і творцем суспільної свідомості.

3). Окремі автори виокремлюють форму громадянського патріотизму. Як пише В. Гонський, Україна вступила в нову епоху – епоху громадянського патріотизму. Це передбачає спокійне сприйняття факту, що всі українці різні. Але всі вони також рівні і однаково цінні для Батьківщини. Рівні перед державою, перед законом, перед працедавцем, перед культурними смаками тощо.

На думку А. Вирщикова і Г. Табатадзе, в основі громадянського патріотизму“… лежить свобода, рівноправність, почуття причетності до проблем суспільства і держави, громадянська мораль і природна підтримка природних рефлексів: гордість за власну оселю, двір, сусіда, спортивну команду, місто, регіон”.

4). Наступною формою патріотизму, що знайшла відображення в науковій літературі є військовий патріотизм. Раніше зазначалось, що патріотизм найяскравіше проявлявся у критичні для Вітчизни моменти.

5). Етнічний патріотизм - ґрунтується на почутті власної причетності до свого народу, на любові до рідної мови, культури, до власної історії тощо.

6). Територіальний патріотизмбазується на любові до того місця на землі (до місцевості, ландшафту, клімату тощо), де людина народилася.

Головна функція патріотичних почуттів полягає у позитивному ставленні до свого народу, Батьківщини.

Як зазначає В.Вугрич, суб’єктомпатріотизму є людина як суспільна істота, а об’єктом – народ, Батьківщина.

Таким чином, патріотичні почуттяукраїнського народу є емоційним аспектом національного державницького світогляду, що включає почуття належності до України, її історії, віру в майбутнє своєї держави. Найвищою формою патріотизму виступає почуття любові до Батьківщини, готовність терпіти муки й навіть іти на смерть заради неї.

ІІІ. Семінарський модуль

Завдання 1. Вправа «Асоціативний ряд»

Мета:

- дати визначення терміну «патріотизм»;

- розвивати вміння логічно і послідовно висловлювати свої думки

Вихователь-методист: Пропоную вам дібрати асоціативний ряд до терміна «ПАТРІОТИЗМ». Завдання полягає в тому, щоб навпроти кожної літери записати ті слова, які асоціюються у вас із поняттям «патріотизм».

Висновок: на вашу думку, патріотизм – це…

Вихователі працюють в групах. Кожна група записує свої асоціації, презентує їх, потім робиться загальний висновок. Практичний психолог записує всі асоціації на великому аркуші паперу і озвучує в кінці

Виователь-методист. Завдання національно-патріотичного виховання особистостідитини в дошкільному віці:

• ознайомлення з історією рідного краю, життя і побутом народу України;
• виховання любові до рідного краю (до рідного дому, сім’ї, дитячого садка, міста);
• формування духовно-моральних взаємин між людьми;
• виховання пошани й любові до культурного спадку свого народу й сучасного мистецтва;
• формування толерантного ставлення до представників інших народів, культур і традицій, до однолітків, батьків, сусідів, інших людей;
• культивування кращих рис української ментальності – працелюбності, свободи, справедливості, доброти, чесності, бережного ставлення до природи;
• формування мовленнєвої культури.

 

Принципи формування національно-патріотичної особистості дитини в дошкільному віці:

• принцип національної спрямованості, що передбачає формування національної самосвідомості, виховання любові до рідної землі, свого народу, шанобливе ставлення до його культури; повагу, толерантність до культур усіх народів, які населяють Україну; здатність зберігати свою національну ідентичність, пишатися належністю до українського народу, брати участь у розбудові й захисті своєї держави;
• принцип системності, який передбачає таку побудову освітньої роботи з національно- патріотичного виховання, за якої кожен виховний захід є природним і логічним продовженням попередньої роботи, закріплює та розвиває досягнуте, підносить виховання й розвиток на вищий рівень;
• принцип науковості змісту національно- патріотичного виховання, який передбачає розкриття дітям об’єктивної наукової картини світу, закономірностей розвитку українського суспільства, культури рідного народу, надання достовірних базових знань;
• принцип доступності, урахування вікових та індивідуальних особливостей дітей  означає, що національно-патріотичне виховання має враховувати рівень вікових можливостей дітей 5-6 років, не створювати їм інтелектуальних, фізичних і моральних перевантажень;
• принцип наочності пе6редбачає використання наочності не лише як засобу ілюстрування, а і як джерела інформації, що містить загальне й одиничне, особливе й індивідуальне; така робота з наочністю загострює увагу, розвиває аналітичне мислення;
• принцип міцності, усвідомленості й дієвості результатів навчання, виховання та розвитку, що вимагає забезпечення єдності освітнього, виховного, розвивального ефекту педагогічного процесу щодо національно-патріотичного виховання, без чого неможливі стійкі моральні переконання, розвинуті навички навчально-пізнавальної діяльності, суспільно значуща поведінка тощо; він передбачає потребу усвідомлення здобутих знань, орієнтує на формування дієвих знань, умінь, навичок і способів поведінки;
• принцип самоактивності й саморегуляцій, який сприяє розвитку у вихованця суб’єктних характеристик, формує здатність до критичності й самокритичності, до прийняття самостійних рішень; поступово виробляє громадянську позицію особистості, почуття відповідальності за її реалізацію у діях та вчинках;
• принцип культуровідповідності, що передбачає органічну єдність патріотичного виховання з історією та культурою народу, його мовою, народними традиціями та звичаями, які забезпечують духовну єдність, наступність і спадкоємність поколінь;
• принцип полікультурності передбачає інтегрованість української культури у європейський та світовий простір, створення для цього необхідних передумов; формування в дітей відкритості, толерантного ставлення до відмінних від національних ідей, цінностей, до культури, мистецтва, вірувань інших народів; здатності диференціювати спільне й відмінне в різних культурах, сприймати українську культуру як невід’ємний складник загальнолюдської культури;
• принцип соціальної відповідності зумовлює потребу узгодженості змісту й методів національно-патріотичного виховання реальній соціальній ситуації, у якій організовується освітній процес. Завдання національно-патріотичного виховання зорієнтовані на реальні соціально-економічні умови й передбачають виховання в дітей готовності до ефективного вирішення життєвих проблем;
• принцип колективного характеру національно-патріотичного виховання, який зобов’язує до послідовного поєднання масових, колективних, групових та індивідуальних форм діяльності як дітей, так і дорослих, де колективні форми разом із груповими й індивідуальними дають змогу одночасно впливати на колектив дітей і на кожну дитину зокрема.

Завдання 3.  Вправа «Закінчи речення» (інтерактивна вправа «Мікрофон»)

Вихователь-методист: Патріотизм як моральна якість має інтегральний зміст. З огляду на це в педагогічній роботі поєднано ознайомлення дітей з явищами суспільного життя, народознавство, засоби мистецтва, практична діяльність дітей (праця, спостереження, ігри, творча діяльність та ін.), національні, державні свята.

Якщо розглядати патріотизм через поняття «ставлення», можна виділити кілька напрямів формування ставлення.

Я буду підходити до кожного бажаючого, починаю речення: «Формуємо патріотизм у дітей через ставлення до…», ви закінчуєте це речення своїм визначенням.

• природирідного краю,
• природирідноїкраїни;
• рідного дому, рідного краю, дитячого садка, міста;
• своєїсім’ї, родини, роду і родоводу;
• людей, якіживуть в ріднійкраїні;
• моральнихцінностей;
• історіїдержави;
• державного устрою;
• до державнихсимволів;
• традицій і звичаївсвого народу;
• культурисвого народу;
• любові, поваги до своїхнаціональнихособливостей;
• толерантнеставлення до представниківіншихнаціональностей, доровесників, батьків, сусідів, інших людей;
• гідності по відношенню до себе як представникусвого народу;
• шанобливогоставлення до людини-трударя та результатівїїпраці;
• рідноїземлі;
• захисниківвітчизни;
• загальнонародних свят.

В кінці вихователь-методист робить загальний підсумок усьому сказаному педагогами з доповненнями. Потім разом читають, обговорюють, уточнюють.

Вихователь-методист: Кожен із цих напрямів може стати змістом освітньої діяльності з дітьми, і кожен зробить свій внесок в соціалізацію особистості кожної дитини за умови врахування особливостей її розвитку.

Середній і старший дошкільний вік – найсприятливіший для закладання фундаментальних світоглядних понять, моральних цінностей, переконань у свідомості дитини, організації національно-патріотичного виховання.

Праюючи з дітьми, вихователь повинен:

• розвивати пізнавальну активність дітей, прагнення якомога глибше пізнати свій народ, своє національне коріння;
• формувати стійкий інтерес до народознавчого матеріалу, бажання пізнати його глибше; навчити використовувати його в побуті, у дитячому житті, запам’ятовувати вірші, прислів’я, приказки, казки, загадки;
• виховувати любов до рідного краю, до землі своїх предків, до рідної мови, оселі, почуття гордості за свій народ, повагу до національної культури, національних звичаїв та оберегів;
• прищеплювати дітям елементарні трудові навички, пов’язані з народними ремеслами;
• учити дітей вишивати, витинати, розписувати за українськими мотивами писанки, іграшки, посуд;
• виготовляти різні вироби: іграшки, глиняний посуд, ляльки-мотанки, витинанки, об’ємну аплікацію тощо.

 

Організацію освітнього процесу з дітьми молодшого, середнього та старшого дошкільного віку доцільно реалізувати як підгрупами, фронтально за участю дітей і педагога, так і з широким залученням до колективних справ батьків.

Етапи роботи над кожною темою:

• організаційний – спрямований на формування в дітей пізнавального інтересу, пов’язаного з новими знаннями (діти вчаться розповідати про свої інтереси, передавати свій настрій, розуміти бажання й потреби інших дітей);
• практичний – діти застосовують на практиці сформовані вміння, набувають нових;
• підсумковий – метою є осмислення дітьми здобутих знань і вмінь, тобто усвідомлення можливості використання цих знань і вмінь у різних ситуаціях.

 

Реалізацію завдань забезпечують застосування таких особливостей національно-патріотичного виховання:

• організоване спостереження за навколишньою дійсністю, уміло поєднане з читанням художніх творів, слуханням музики, малюванням, розгляданням репродукцій картин;
• систематичне проведення екскурсій до найвидатніших місць рідного краю, відвідування музеїв, виставкових зал;
• співбесіда із застосуванням методичних прийомів (запитання, порівняння, індивідуальні завдання, звернення до досвіду дітей);
• безпосередня участь дітей у благоустрої довкілля й охорони природи;
•  залучення дітей до участі в народних традиційних святах;
• широке використання фольклору в усіх його жанрах (казки, загадки, прислів’я, приказки, міфи, легенди), народної пісенної творчості (колискові, народні пісні й танці, хороводні ігри);
• ознайомлення дітей із народним декоративно-ужитковим мистецтвом, побутом, одягом.

Вихователь-методист: Особливу роль у вихованні патріотичних почуттів старших дошкільнят відіграє рідна мова, що є духовною основою нації. Доповнити роботу з дошкільнятами допомагає звернення до усної народної творчості, зокрема казок, легенд, прислів’їв, приказок, пісень, балад, дум тощо.

Завдання 5. Вправа «Мудра торбинка – для вихователів родзинка»

Мета: Формувати вміння вихователів доносити народну мудрість до дітей в доступній і цікавій формі.

Вихователі обох команд по черзі виймають конверти з завданнями (стосовно роботи з прислів’ями та приказками) із торбинки, з національно-патріотичного виховання дошкільників. (20 хв.)

Види завдань:

• - Склади з частинприслів’ячиприказку.
• - Поясни дитиніприслів’я за допомогоювикористанняцікавоїформи, методу, прийому.
• - Розіграйтеприслів’ячиприказку за допомогоюпантоміми.
• - Продовжітьприслів’я.
• - Розплутайтепавутинку і освободітьприслів’ячиприказку.
• - Запам’ятай слова і назвиприслів’ячиприказку.

 

Реалізація національно-патріотичного виховання передбачає створення відповідного розвивального середовища.

Організація ігрової, пізнавально-дослідницької, комунікативної, продуктивної діяльності спроможна вирішити робота дітей у міні-музеї, де забезпечене створення системи інтересів, вибір цікавих та значущих для дітей тем. Модель музейно-освітнього середовища передбачає застосування як художніх, так і соціально-середовищних, діяльнісних засобів.

Художні засоби – це фотокартки, фотоальбоми, листівки, репродукції та оригінали картин, художня література, добірки музичних творів (фольклорних, українських композиторів-класиків, сучасних українських композиторів), діафільми, відеорепортажів про місто, країну та природу рідного краю.

Соціально-середовищні засоби охоплюють сімейне середовище (звичаї, традиції, колекції домашнього музею); середовище міні-музею групи ДНЗ (українські національні та державні символи; український посуд; запорізьке козацтво; українська вишивка; українська народна іграшка; репродукції картин художників України; літературна спадщина Т. Шевченко, Лесі Українки, І. Франка, В. Сухомлинського), національні куточки у групах, екологічну стежину (українське подвір’я, город, вишневий садок тощо), художню та пізнавальну літературу; іграшки й декорації для театралізації, українське вбрання.

Вправа - аукціон «Хто більше називає, той перемагає»

Кожна команда по черзі називає, що може міститися в національному куточку групової кімнати. Перемагає та команда, за якою залишиться слово.

Умови формування основ патріотизму

1. Системна, послідовна робота з національного виховання.
2. Інтеграція завдань національного змісту в різні види діяльності.
3. Патріотична налаштованість педагогів (вихователь має бути для дітей прикладом гідного громадянина).
4. Україномовне середовище в дитсадку і в родині.
5. Співпраця з родинами.
6. Залучення дітей до суспільно корисної діяльності.
7. Екскурсії, краєзнавчі походи.
8. Відповідне розвивальне середовище (народознавчі куточки, мінімузеї сучасного українського мистецтва, фотовиставки тощо).

Завдання написати шляхи покращення патріотичного виховання, або причини, що його тормозять

Вправа «Колесо балансу»

Вихователь-методистПроаналізуємо, наскільки ми забезпечуємо ці умови для своїх вихованців.У кожного з вас є зображення «колеса балансу». Воно поділене на 8 секторів, кожен з яких позначає певну умову і має 10 поділок. Поміркуйте, як би ви оцінили ефективність своєї роботи в кожному з цих напрямів за шкалою від 1 до 10, і зробіть відповідні позначки на схемі. З’єднайте їх.

• Яка фігура у вас утворилася?
• Які напрямки «провисають»?
• Що іще слід удосконалити?
• Що стає на заваді?

 

Відповідно до потреб і запитів учасників ведучий семінару детальніше зупиняється на тих чи інших напрямах роботи, допомагає знайти шляхи оптимізації діяльності.

 

 

 

 

 

Інтелектуальнарозминка   «Кольоровістрічки до українськоговіночка»

Стрічкаякогокольорув’яжеться на початку і в кінцівіночка? (біла)

Скількивсьогострічок у віночку? (13)

Зякого року починали носитивіночокдівчатка? (з 3-х років)

Скільки і якіквітивплітали до віночку (12: деревій, мальва, півонія, безсмертник, цвітвишні, цвітяблуні, любисток, волошка, ромашка, калина, троянда, барвінок)

Якікольористрічок у віночку? (білий, малиновий, оранжевий, синій, світло-зелений, жовтий, світло-коричневий, темно-зелений, блакитний, фіолетовий, рожевий)

Як вигадаєте, щоозначаютьцікольори?

Завдання 6. Вправа «Сплетемовіночок»

Мета: Розширитизнанняпедагогів про художні твори патріотичногоспрямування, яківикористовуються в національно-патріотичномувихованнідошкільників  4-го, 5-го і 6-го роківжиття.

Педагоги діляться на двікоманди. Кожнійкомандіроздаютьсяквіточки, за допомогоюякихвониплетутьвіночокізквіточок, називаючи по черзіхудожнійтвір. Термін (6 хв.). Чия команда сплетебільшийвінок за цей час, та і виграє.

4.1. Вправа «Валіза – кошик – м’ясорубка» (практичний психолог), 6 хв.

Мета: Підведенняпідсумківкожнимучасником.

Практичний психолог: Наше заняттяпідходить до кінця. Я пропонуювисловити вам своївраженнявідтренінгу на стікерах та наклеїти на ватман, де намальовановалізу, кошик та м’ясорубку.

На блакитномустікерінаписати той найважливіший момент, якийкожен з вас особистовинісізтренінгу, якийвінбажаєзабратиіз собою та використовувати у своїйдіяльності. Свою відповідьрозмістіть, будь ласка, на «валізі».

Рожевийстікер – це те, щовиявилосьцікавим для вас, але покищови не готовізастосовуватийого в своїйроботі, тобтоце те, щонеобхіднодоопрацювати, домислити, «докрутити». Рожевийстікер наклейте на зображення «м’ясорубки».

Жовтийстікер – те, щобуло не потрібним, не цікавим, те, щови не використовуватиме. Цейстікернеобхіднонаклеїти на зображення «кошик для сміття».

Висновок (5 хв.)

Заключне слово ведучого.

Вихователь-методист: Як підсумок можна сказати, що виховати свідомого патріота і громадянина означає сформувати в дитині комплекс певних особистісних якостей і рис характеру, що є основою специфічного способу мислення та спонукальною силою у повсякденних діях, вчинках, поведінці.

– Про щоможейтисямова в даномувипадку?

Йдеться про:

патріотичнувідповідальність і мужність, самосвідомість, громадськуініціативність та активність, готовністьпрацювати для розвиткуБатьківщини, захищатиїї;

повагу до Конституції, законівУкраїнськоїдержави, прийнятих у них правових норм, сформовану потребу в їхдотриманні, високуправосвідомість;

повагу до батьків, свогородоводу, традицій та історіїрідного народу;

знанняукраїнськоїмови;

дисциплінованість, працьовитість, творчість, турботу про природу та екологіюрідноїземлі;

гуманність, шанобливеставлення до культури, традицій та звичаїв, високу культуру спілкуваннятощо.

Отже перед педагогами дошкільної ланки стоїтьзавданнянадзвичайної ваги – виховатипатріота – громадянинасвоєїБатьківщини, культурну, освіченулюдину, яка гіднопредставлятиме свою державу у всесвітнійспільноті.

 

Теоретико-практичний семінар

rnrn

Тема: Зміст, завдання та методи організації екологічного виховання у ДНЗ.

rnrn

 

rnrn

 

rnrn

 

rnrn

 

rnrn

 

rnrn

 

rnrn

 

rnrn

 

rnrn

 

rnrn

Дата проведення:13лютого 2020 року.

rnrn

Мета: підвищити рівень професійної компетентності та систематизувати знання педагогів з питань еколологічного виховання дітей дошкільного віку.

rnrn

Форма проведення:

rnrn

1. rn
2. Теоретичний блок. Доповідь-презентація
3. rn
4. Практична частина. Практикум  форм та методів роботи з екологічного виховання за участі педагогів закладу
5. rn

rnrn

Підготовка вихователів: опрацювання матеріалів Програми «Українське дошкілля» за освітньою лінією «Дитина у природньому довкіллі»

rnrn

 

rnrn

 

rnrn

 

rnrn

 

rnrn

 

rnrn

 

rnrn

 

rnrn

 

rnrn

 

rnrn

 

rnrn

ХІД СЕМІНАРУ

rnrn

 

rnrn

Серед важливих проблем сучасності, що турбують людство, особливо виділяються екологічні. Увесь світ сьогодні зіткнувся з глобальною екологічною кризою.

rnrn

Природа своєріднореагує на насильницьке вторгнення людини в її територію: на планеті стрімко зникають різні види тварин і рослин, а звільнені місця заповнюються шкідливими і небезпечними організмами, в тому числі хвороботворними; характерно останнім часом збільшення алергічних і нервово-психічних захворювань, росте кількість дітей, що мають вроджені аномалії.

rnrn

Часто ми не бачимо справжнього життя землі. Ми з усією очевидністю починаємо усвідомлювати: стихійно і безконтрольно використовувати природні ресурси не можна. Збуваються пророчі слова Ф. Енгельса, який ще в минулому столітті намагався застерегти: «не будемо, однак, занадто радіти нашими перемогами над природою, за кожну перемогу вона нам мстить». До чого все це призвело, відомо.

rnrn

Кожен з тих, хто приніс і приносить шкоду природі, колись був дитиною. Ось чому така велика рольекологічного виховання дітей, починаючи з раннього віку.

rnrn

Саме в дошкільному віці засвоєння основ екологічних знань найбільш продуктивно, так як малюк сприймає природу дуже емоційно, як щось живе.. Краса навколишнього світу породжує почуття прихильності до того місця, де народився і мешкав, і, в кінцевому результаті, любов до Батьківщини.

rnrn

Cлайд 2."Рибі – вода, птахові – повітря, звірові – ліс, степи, гори. А людині потрібна Батьківщина. І охороняти природу – значить охороняти Батьківщину". Так говорив Михайло Пришвін.

rnrn

Очевидно і те, що від дитячої екологічної вседозволеності(зірвати квітку, погубити метелика) до дорослої (вирубати кедровий ліс, повернути річки) дорога дуже коротка. Тому, найважливіший аспект у вирішенні питання збереження землі – освіта людей в області навколишнього середовища, екологічне виховання всього населення, включаючи і підростаюче покоління. Якщо дитина зрозуміє, що його благополуччя, завтрашній день, щастя його самого, його близьких і друзів залежать від чистоти повітря і води, конкретної допомоги струмочку і берізці, він встане в ряди захисників і друзів природи.

rnrn

Створення нового ставлення людини до природи – завдання не тільки соціально-економічне і технічне, а й моральне. Воно виходить із необхідності виховувати екологічну культуру,формувати нове ставлення до природи, засноване на нерозривному зв'язку людини з природою. Одним із засобів вирішення даного завдання стає екологічне виховання.

rnrn